ПРАГМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ ЛЕКСЕМИ PERFORMANCE У ПІДПИСАХ ДО ТАНЦЮВАЛЬНИХ ВІДЕО: МУЛЬТИМОДАЛЬНИЙ ПІДХІД

Ольга Пшечук

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Науковий керівник: І.С. Казимір, кандидат філологічних наук, доцент,

старший викладач кафедри англійської мови

ПРАГМАТИЧНІ ФУНКЦІЇ ЛЕКСЕМИ PERFORMANCE У ПІДПИСАХ ДО ТАНЦЮВАЛЬНИХ ВІДЕО: МУЛЬТИМОДАЛЬНИЙ ПІДХІД

Актуальність теми. В епоху цифрової комунікації природа самопрезентації змістилася в бік мультимодального дискурсу, де текст (підпис/caption) та візуальний контент (відео) функціонують як єдиний комунікативний акт. Лексема performance стала ключовим прагматичним маркером у танцювальних спільнотах таких платформ, як Instagram, TikTok та YouTube. На відміну від ширшого терміна «dance», performance несе специфічну іллокутивну силу, сигналізуючи про професійні наміри, художню завершеність та соціальний статус автора. Розуміння її прагматичних функцій є вирішальним для аналізу того, як конструюється цифрова ідентичність і як лінгвістичний вибір впливає на залучення аудиторії в умовах «економіки уваги».

Мета дослідження – виявити та систематизувати прагматичні функції лексеми performance у підписах до танцювального відеоконтенту та проаналізувати її роль в управлінні сприйняттям аудиторії.

Завдання дослідження:

1. Визначити семантичні межі поняття performance у контексті цифрового танцювального дискурсу.
2. Класифікувати прагматичні функції лексеми (репрезентативну, директивну та оцінну).
3. Дослідити, як використання performance функціонує як інструмент цифрового брендингу та професійного позиціонування.

Виклад основного матеріалу.  У цифровому дискурсі підпис не є просто описом, а виступає прагматичною «рамкою», яка диктує, як має бути декодований візуальний ряд. Лексема performance функціонує як цінний лінгвістичний актив із кількома ключовими ролями:

1. Самопрезентаційна (експертна) функція. Маркуючи відео як performance, автор використовує «маркер престижу». Прагматично це підносить контент із рівня випадкового кліпу чи репетиції до формалізованого мистецького продукту. Це сигналізує аудиторії та потенційним роботодавцям про високий рівень технічної майстерності та професійне «обличчя» автора [1].
2. Директивна функція (залучення). Лексема часто з’являється в імперативних або інтеррогативних структурах (“Watch the full performance,” “Rate this performance”). У цьому контексті вона слугує інструментом привернення уваги (Attention-Getter), посилюючи іллокутивну силу заклику до дії. Вона створює прагматичне очікування якості, що виправдовує витрати часу глядача [3].
3. Експресивно-оцінна функція. Performance часто використовується для підкреслення емоційної глибини або «автентичності». У фразах на кшталт “It’s more than a dance, it’s a performance”, лексема функціонує як інтенсифікатор, переводячи дискурс із фізичного акту руху в метафізичний акт вираження почуттів [5].
4. Метакомунікативна функція. У контексті віральних челенджів слово performance може використовуватися іронічно або для маркування певної «персони», дозволяючи автору маневрувати між своїм реальним «Я» та цифровим аватаром [2].

Висновки. Лексема performance у підписах до танцювальних відео виходить за межі словникового визначення, діючи як мультимодальний прагматичний інструмент, що формує «інтерпретаційний контракт» між автором і глядачем. Її основною функцією є стратегічне конструювання професійної ідентичності, де слово виступає гарантом художньої цінності контенту. Використання цієї лексеми нерозривно пов’язане з «алгоритмічною прагматикою» соціальних мереж, де термінологія використовується для категоризації контенту та максимізації охоплення в професійних нішах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Barton, D., & Lee, C. (2013). Language Online: Investigating Digital Texts and Practices. Routledge.
2. Georgakopoulou, A. (2015). Sharing the Everyday: Identity on Social Media. In: The Routledge Handbook of Language and Digital Communication. Routledge.
3. Gretzel, U. (2017). The Visual Turn in Social Media Marketing. Journal of Visual Communication, 12(3).
4. Jones, R. H., & Hafner, C. A. (2021). Understanding Digital Literacies: A Practical Introduction. Routledge.
5. Page, R. (2012). Narratives Online: Shared Stories in Social Media. Cambridge University Press.
6. Tagg, C. (2015). Exploring Digital Communication: Language in Action. Routledge.
7. Yus, F. (2011). Cyberpragmatics 2.0: Relevant Online Communication. John Benjamins Publishing Company.