ПРOБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛOМOВНИХ МЕМІВ УКРАЇНСЬКOЮ МOВOЮ: ВТРАТА СЕНСУ ЧИ АДАПТАЦІЯ?

Олександра БЕЛЬМАС

 здобувачка вищої освіти факультету

міжнародних відносин і права

Хмельницький національний університет, Україна

Оксана СЄРГЄЄВА,

ORCID ID: 0000-0001-8550-5443

канд. пед. наук, доцент,

доцент кафедри германської

філології та перекладознавства

Хмельницький національний університет, Україна

ПРOБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛOМOВНИХ МЕМІВ УКРАЇНСЬКOЮ МOВOЮ: ВТРАТА СЕНСУ ЧИ АДАПТАЦІЯ?

Сучасні лінгвістичні дослідження дедалі частіше звертаються до новітніх форм мережевої комунікації, серед яких особливе місце посідають інтернет-меми. Як зазначає Л. Шифман, меми є одиницями культурної інформації, що поширюються шляхом імітації та трансформації в цифровому середовищі [4].  Вони являють собою складні семіотичні структури, які поєднують вербальні та візуальні компоненти й функціонують як інструмент швидкого передавання смислів, емоцій і соціальних установок.

Окрім розважальної функції, меми виконують також комунікативну, ідентифікаційну та інтерпретаційну ролі, відображаючи актуальні соціокультурні процеси. Саме тому їх переклад виходить за межі суто мовного відтворення і потребує врахування ширшого культурного контексту.

Актуальність дослідження зумовлена процесами глобалізації, внаслідок яких англомовний гумор активно проникає в український сегмент інтернету. Водночас його переклад часто супроводжується труднощами, що призводять до часткової або повної втрати комічного ефекту, про що опосередковано свідчать дослідження у сфері перекладознавства [1].

Метою дослідження є виявлення лінгвокультурних особливостей англомовних мемів та аналіз ефективності перекладацьких стратегій (адаптації, компенсації та прямого перекладу) для збереження їхнього прагматичного потенціалу в українському мовному середовищі.

Аналіз останніх досліджень. Проблема мему як лінгвокультурного феномену ґрунтовно висвітлена у працях Л. Шифмана, який трактує меми як одиниці культурної інформації. У вітчизняному науковому дискурсі Л. В. Савицька  розглядає інтернет-меми як засіб комунікації та маніпуляції. Водночас Л. І. Гуменюк підкреслює важливість інтерпретації підтексту в художньому перекладі, що є релевантним і для аналізу цифрових текстів [1]. Загальні засади сучасної лінгвістики подано у праці О. О. Селіванової. Проте питання перекладу візуально-текстових каламбурів у мемах залишається недостатньо дослідженим.

Основний виклад матеріалу. Проблема перекладу мемів зумовлена їхньою прагматичною природою: основною функцією мему є виклик швидкої емоційної реакції. Водночас більшість англомовних мемів ґрунтується на культурно специфічних передумовах [4].

У цьому контексті перекладач постає перед дилемою: зберегти форму чи трансформувати зміст задля збереження ефекту [1]. Це зумовлює необхідність застосування функціонального підходу до перекладу.

Одним із найскладніших аспектів є переклад каламбурів. Наприклад, жарт: “I’m reading a book on anti-gravity. It’s impossible to put down!” базується на двозначності put down. Дослівний переклад («Її неможливо відкласти») не відтворює гумору. Можливий адаптований варіант: «Читаю книгу про антигравітацію — відірватися неможливо», де частково відтворюється подвійний сенс через дієслово «відірватися».

Іншим показовим прикладом є популярний мем із підписом: “Expectation vs Reality”. У дослівному перекладі («Очікування vs Реальність») зміст загалом зберігається, однак в українському інтернет-дискурсі частіше використовується варіант «Очікування / Реальність», що є прикладом адаптації до мовної норми та стилістики.

Ще один приклад — мем із фразою “That escalated quickly”, який використовується для позначення несподіваної ескалації ситуації. Дослівний переклад («Це швидко ескалувало») звучить неприродно, тому більш адекватним є варіант «Оце швидко все закрутилося» або «Якось воно різко пішло не туди», що передає прагматичний ефект.

Додаткову складність становить мультимодальність мемів. Гумор часто виникає у взаємодії тексту й зображення, тому переклад має враховувати їхню узгодженість.

Ще однією проблемою є культурна адаптація. За спостереженнями Л. В. Савицької, меми апелюють до соціокультурних стереотипів. Наприклад, образ “Karen” вимагає заміни на культурно зрозумілий український аналог або описового перекладу [2].

Крім того, важливу роль відіграє швидкість сприйняття: мем має бути зрозумілим миттєво, що обмежує використання складних конструкцій і підсилює потребу в лаконічності.

Висновки. Збереження прагматичного потенціалу англомовних мемів у перекладі передбачає відмову від буквального відтворення на користь адаптації. Ефективний переклад можливий лише за умови врахування лінгвістичних, культурних і когнітивних чинників. Використання трансформацій і компенсації забезпечує адекватне відтворення комічного ефекту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Гуменюк Л. І. Психологізм як компонент перекладацької інтерпретації художнього тексту. Вісник ХНУ. Серія: Філологія. 2017. № 25. С. 45-51.
  2. Савицька Л. В. Інтернет-мем як лінгвокультурне явище: особливості функціонування. Молодий вчений. 2018. № 4. С. 45-48.
  3. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми : підручник. Полтава : Довкілля-К, 2018. 712 с.

Shifman L. Memes in Digital Culture. Cambridge : MIT Press, 2024. 216 p.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *