Ковбасіста Анастасія
(Хмельницький національний університет)
Науковий керівник:
канд. філол. наук, доц. Давидюк Юлія
ВИДИ ФОНОСТИЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА СТРАТЕГІЇ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ У ПРОЗОВИХ ТВОРАХ
Фоностилістичні засоби є важливим компонентом стилістичної організації художнього тексту, зокрема прозового, оскільки вони формують його звукову структуру та забезпечують емоційно-експресивне забарвлення. На відміну від поезії, де звукова організація є системоутворюючою, у прозових творах такі засоби мають маркований характер і використовуються з метою підсилення виразності, акцентуації окремих фрагментів та створення особливого ритмомелодійного ефекту.
АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПУБЛІКАЦІЙ.
Проблема функціонування фоностилістичних засобів у художньому тексті розглядалася у працях багатьох учених. Зокрема, Джеффрі Ліч досліджував звукову організацію тексту як складову стилістичного аналізу, підкреслюючи роль рими, ритму та звукових повторів у створенні художнього ефекту [4].
Майкл Галлідей [3] розглядав фонетичні засоби як елемент текстової організації, що сприяє когнітивному сприйняттю мовлення.
У вітчизняній лінгвістиці фоностилістичні явища досліджували О. В. Ємець [1], В. А. Кухаренко [2], та інші науковці, які наголошують на їхній функціональній значущості та ролі у створенні експресивності тексту. Водночас питання використання цих засобів саме у прозових творах і особливостей їх перекладу потребує подальшого системного аналізу.
ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Об’єктом дослідження є фоностилістичні засоби у прозових художніх текстах.
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ
Метою дослідження є класифікація фоностилістичних засобів та аналіз особливостей їх функціонування і перекладу у прозових творах.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ.
Фоностилістичні засоби у прозі реалізуються через різні типи звукових повторів та фонетичних ефектів. До основних фоностилістичних засобів належать:
- Алітерація як повтор приголосних звуків широко використовується у прозі для створення акустичного ефекту та підсилення емоційного забарвлення [4]. Наприклад: «And the silken sad uncertain rustling» [8, c. 5]. Повтор звука [s] створює ефект шепоту та напруження. Алітерація зближує семантично далекі поняття за звуковим принципом, тим самим підсилюючи їх смислову єдність [1, c. 14].
- Асонанс – повтор голосних звуків – сприяє милозвучності та гармонійності тексту. У прозі він часто використовується у сталих виразах, приказках або стилізованих фрагментах [4]. Наприклад: «A friend in need is a friend indeed». У наведеному прикладі асонанс досягається повтором довгого голосного звука [iː], а також коротких голосних звуків [e] та [i].
- Звуконаслідування (ономатопея) активно використовується у прозових творах, особливо у діалогах і описах дій, для відтворення звуків навколишнього світу. Як зазначає В. А. Кухаренко, цей прийом підсилює наочність і образність тексту [2].
«She whips a pistol from her knickers.
She aims it at the creature’s head.
And bang bang bang, she shoots him dead» [6, с. 151].
- Рима у прозових творах використовується значно рідше, ніж у поезії, і має переважно локальний характер. Вона з’являється у вигляді афористичних висловів, дитячих римівок, діалогів або стилізованих вставок. За Дж. Лічем, у таких випадках рима виконує акцентуації та підсилює виразність висловлювання [4]. Наприклад: «Laughs best who laughs last».
- Ритм у прозі не має суворої метричної організації, однак формується через синтаксичні повтори, паралельні конструкції та лексичні повторення. Він створює відчуття впорядкованості та сприяє плавності сприйняття тексту, а також виступає як елемент текстової організації [3]. Наприклад: «Fog everywhere. Fog up the river… fog down the river…» [7].
Стратегії перекладу фоностилістичних засобів у прозі.
Переклад фоностилістичних засобів у прозових творах є складним завданням, оскільки перекладач має враховувати як зміст, так і звукову організацію тексту.У сучасному перекладознавстві (зокрема у працях Пітера Ньюмарка [5]) виокремлюють такі основні стратегії:
- Формальне відтворення – передбачає збереження рими, ритму або звукових повторів у перекладі. У прозі ця стратегія застосовується переважно у випадках стилізованих або римованих вставок.
- Стилістична компенсація – якщо відтворення звукового ефекту неможливе, перекладач використовує інші засоби, які забезпечують подібний стилістичний ефект.
- Функціональна заміна – передбачає передачу змісту без відтворення звукової організації, якщо вона не є визначальною для розуміння тексту.
Вибір стратегії залежить від функції фоностилістичного засобу у конкретному контексті та жанрових особливостей прозового твору [5].
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Фоностилістичні засоби у прозових творах є важливим інструментом художньої виразності, який забезпечує звукову організацію тексту та підсилює його емоційний вплив. На відміну від поезії, у прозі вони мають локальний характер і використовуються з метою акцентування окремих елементів тексту. Переклад цих засобів потребує гнучкого підходу та застосування різних стратегій, зокрема формального відтворення, компенсації та функціональної заміни.
Перспективи подальших досліджень полягають у детальному аналізі використання фоностилістичних засобів у різних жанрах прози та удосконаленні підходів до їх перекладу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Ємець О. В. Фоностилістичні засоби у тексті як тип висунення: прагматичні і перекладацькі аспекти. Збірник наукових праць «Актуальні проблеми філології та перекладознавства», №18. С. 13–15.
- Кухаренко В. А. Практикум з стилістики англійської мови. Вінниця : Нова книга, 2000. 160 с.
- Halliday M. A. K. Introduction to Functional Grammar. 4th ed. London : Routledge, 2014. 808 p.
- Leech G. N. A Linguistic Guide to English Poetry. London : Taylor & Francis Group, 2016. 256 p.
- Newmark P. A Textbook of Translation. Harlow : Pearson Education, 2003. 292 p.
СПИСОК ІЛЮСТРАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ
- Dahl R. James and the Giant Peach. London : Puffin books, 2001. 240 p.
- Dickens C. Bleak House. URL: https://archive.org/details/bleakhouse000 (дата звернення: 21.03.2026).
Poe E.A. The Raven. URL: https://www.poetryfoundation.org/poems/48860/the-raven (дата звернення: 21.03.2026).