Мрачковська Каріна,
(Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка)
Науковий керівник: І. А. Свідер, кандидат філологічних наук, доцент
ОСНОВНІ СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ АЛЕГОРІЙ
У сучасному перекладознавстві особливу увагу приділяють передачі художніх засобів, серед яких важливе місце займає алегорія. Вона є складним стилістичним явищем, що поєднує в собі образність, символічність і багаторівневу семантику. Алегорія – це літературний прийом, який передає абстрактні ідеї та цінності за допомогою персонажів, предметів або подій, що часто призводить до створення вигаданого оповідання, покликаного передати моральні уроки або дослідити складні принципи [2]. Літературна алегорія – це художня техніка, яка використовує символи, персоніфікації та вигадані події для представлення абстрактних ідей і смислів [4, с.25].
Алегорія використовує символи, персонажів або події для представлення абстрактних ідей чи тем. Це наратив, який функціонує на двох рівнях – поверхневому та символічному. Поверхневий рівень розповідає власне історію, тоді як символічний рівень передає глибший зміст. Алегорії часто використовуються для того, щоб донести складні ідеї або моральні уроки у спосіб, доступніший для читача. Через алегорію читач отримує можливість розкрити приховані змісти та глибше зрозуміти основне повідомлення твору [3].
Алегорія як стилістичний засіб є складною для перекладу, оскільки поєднує образність, культурні конотації та прихований зміст. Перекладач стикається з проблемою кореляції між вихідною культурою та мовною системою мови перекладу, де відсутність прямого відповідника часто вимагає застосування компенсаторних стратегій або адаптацій. Аналіз методів перекладу алегорій показує, що вони поділяються на кілька груп, орієнтованих на рівень передачі образу, смислу та культурного контексту.
Перша стратегія перекладу алегорії передбачає адаптацію алегоричного образу до культурних кодів мови перекладу. Метод передбачає трансформацію образу, яка забезпечує зрозумілість і функціональну еквівалентність для читача. Подібна стратегія застосовується у перекладі дитячих алегорій, де наявність знайомих символів підвищує доступність тексту і сприяє збереженню його виховної функції.
Другий підхід передбачає трансформацію образу через заміну його на функціонально еквівалентний у мовній та культурній системі перекладу. Така стратегія реалізується, коли вихідний образ є важким для сприйняття цільовим читачем або не має прямого відповідника. Наприклад, у перекладі англомовних алегорій на українську мову образи, пов’язані з англійськими національними традиціями, можуть бути замінені на локальні аналоги, що передають аналогічну мораль чи поведінкову модель.
Фразеологія, епітети, метафори та стилістичні кліше можуть впливати на сприйняття алегорії у перекладі. Перекладач підбирає еквіваленти, що відтворюють емоційний тон та художню виразність, або модифікує їх, щоб зберегти комунікативну функцію тексту. У випадках, коли відтворення стилістичних особливостей неможливе, застосовується компенсаторна заміна або перефразування, що відтворює ефект впливу на читача.
Особливу увагу приділяють збереженню структурної цілісності алегоричного наративу. Алегорії існують у двох площинах: буквальній (те, що персонаж робить у сюжеті) та символічній (те, що цей персонаж уособлює). Збереження взаємозв’язку між буквальним і переносним планом є важливим завданням перекладача. Його порушення може призвести до спрощення або викривлення смислу, що позбавляє текст художньої повноти. В уривку з твору “Tom Edison’s Shaggy Dog” Курта Воннегута Молодшого спостерігаємо яскравий приклад алегорії: “Look, Mr. Edison, said Sparky, why not keep quiet about this? Let sleeping dogs lie.” – “Hogwash!” said Bullard, his face purple”. Як бачимо, хитрість, надрозум (геніальність) і водночас пристосуванство позначаються алегорією собаки Спаркі, тоді як загальна байдужість і посередність – алегорією ватаги собак. Зауважимо: в аналізованому фрагменті завдяки натяку наявне обігравання на прагматичному рівні смислів (хай сплячі собаки брешуть (1) та маячня собача (2)), що спостерігаємо в ракурсі персонажного іронізування з правил соціуму та певних переконань стосовно знищення аналізатора інтелекту. Окрім того, перший фразеологізм надає яскраву характеристику промові головного героя – Спаркі. Комізм ситуації полягає в тому, що саме «собако-людина» вживає та реагує на висловлювання, до складу яких входить лексема «собака» [1, с. 33].
Отже, переклад алегорій залишається однією з найбільш складних проблем через подвійність значень і залежність від культурного коду. Прихований зміст алегорій часто суттєво відрізняється від поверхневої історії, викладеної в тексті. Комбінування методів адаптації, пояснення, трансформації та буквального відтворення формує комплексну стратегію, що забезпечує функціонування алегоричного змісту у межах англомовного тексту.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Блинова І. А. Алегорія як засіб сатиричного зображення дійсності в англомовній художній прозі. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 9. Сучасні тенденції розвитку мов. 2018. Вип. 16. С. 31–37.
- Allegory Literature and Writing. Research Starters.EBSCO Research. EBSCO. URL: https://www.ebsco.com/research-starters/literature-and-writing/allegory
- Literary Devices. URL: https://literary-devices.com/allegory/
Hajri Mandri. Allegory as the function of literary parables. ANGLISTICUM. Journal of the Association-Institute for English Language and American Studies. URL: https://www.anglisticum.org.mk/index.php/IJLLIS/article/view/2442/2967