Nastya Plakhotniuk
Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University
Scientific Supervisor: Zarichna О.V.
РОЛЬ ЛОКУСУ КОНТРОЛЮ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СВОЄЇ СПРАВИ
Abstract
Current student must be able to make decisions, to bear responsibility for them, to overcome internal and external barriers. An important role in solving such problems is played by the locus of control. It is the youthful age that is especially sensitive to the development of personal and motivational entity.
Key words: locus of control, behavior, motivation, high school students.
Зростаючий процес глобалізації та прискорений розвиток інформаційних процесів у світі впливають на життя кожної людини й вимагають вміння орієнтуватися у швидкоплинному потоці інформації та ефективно засвоювати нові знання. Перед сучасною загальноосвітньою школою лежить завдання підготовити підростаюче покоління з необхідними уміннями та навичками для подальшого дорослого життя у світі, який змінюється кожен день. Людина сьогодення повинна уміти ухвалювати рішення, нести за них відповідальність, бути активною, уміти долати внутрішні та зовнішні бар’єри, що заважають досягненню мети. Важливу роль у вирішенні таких проблем відіграє дослідження такого фундаментального утворення особистості як локус контролю. Саме юнацький вік є особливо сенситивним для розвитку цього особистісного та мотиваційного утворення [3, с. 316].
Локус контролю є глибинним, стійким елементом структури саморегуляції особистості, що безпосередньо впливає на конструктивність її соціальної поведінки [1].
Концепції локусу контролю відображені за допомогою різних аспектів в теоріях і концепціях поведінки. Ч. Веблен стверджував: віра в долю або випадок як прояв неефективності суспільної системи, тоді як за словами Р. Мертона — віра в долю як захисний механізм, що дає можливість зберегти самоповагу у разі життєвих невдач. У запропонованій Д. Рісменом типології соціального характеру, що перекликається з підходом Дж. Роттера, автор виділив тих, що «спрямовуються зсередини», та тих, що «спрямовуються іншими». Поведінка тих, хто «спрямовуються зсередини» регулюються внутрішніми цілями і цінностями, а тих, що «спрямовуються іншими» — цінностями, зовнішніми щодо них. [2].
Н.І. Левус і О.В. Терендій у своїй роботі згадують концепцію компетентності Р. Уайта, в понятті якої він відображає психологічні аспекти локусу та розглядає здатність людини, а іноді й потреби, ефективно впливати на своє соціальне оточення [Н.І.Левус, О.В.Терендій Особливості локусу контролю у старшокласників з різним рівнем навчальної успішності]. У теорії мотивації досягнення Д. Маккеланда і Дж. Аткінсона фіксується зв’язок високої потреби в досягненні з вірою в свої сили і здібності. Інший аспект проблеми локус контролю відображений у фрустраційній теорії С. Розенцвейга. За його підходом, в звичних життєвих ситуаціях люди по-різному реагують на труднощі в досягненні своїх цілей. Одні звинувачують себе, інші пов’язують невдачі із зовнішніми обставинами [2].
Тим не менше, поки що мало досліджені взаємозв’язки локусу контролю з умовами формування особистості, а також з мотиваційними, поведінковими, емоційними та характерологічними особливостями особистості, проте О. Дмишко у своїй статі розглядає чинники формування певних типів локусу контролю та психологічні особливості (характерологічні та мотиваційні характеристики), притаманні особам з екстернальним та інтернальним локусом контролю, надає коротку характеристику методів корекції локусу контролю особистості, аналізуючи дослідження А. Адлера, Б. Вайнера, І. Бутковського та Д. Вілловса, Д. Бар-Тала та інших.
Однак, спираючись на результати наукових досліджень останніх десятиліть М. І. Алексєєва, І. С. Кон, А. К. Маркова та ін., в учнів на старшому ступені навчання спостерігається стрімке зниження навчальної мотивації та пов’язаної з нею успішності [4, с. 116]. Очевидно, що не останню роль у цьому відіграє локус контролю.
На думку К. Роджерса, що досягти успіху у навчанні учень зможе лише за власним бажанням, адже навчання — це не просте засвоєння знань чи послідовне слідування настанов та повчань вчителя, а зміна власне внутрішнього чуттєво-когнітивного досвіду учня, пов’язаного з усією його особистістю [3, с. 317]. Учень може навчитися чому-небудь лише навчаючись самостійно, оскільки до цього процесу залучаються і почуття, і стосунки, і думки, і дії самого школяра, — при цьому вплив вчителя лише координуючий. При такому навчанні учень стає відповідальним, творчим, незалежним, розвиває здорову самовпевненість та розраховує на себе, в чому і варто бачити головний сенс освіти.
Розуміння поняття інтернального (екстернального) локусу контролю дозволяє педагогу розумітися на природі поведінці учнів, попереджає передчасні судження, адже інтернальність тісно пов’язана з багатьма психологічними процесами, явищами та рисами особистості.
Література:
- Дмишко О. Детермінанти та психологічні особливості локусу контролю особистості / О. Дмишко. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2008/8_9_2008/10.pdf
- Єлисеев О. П. Локус контроля / О. П. Єлисеев // Практикум по психологии личности. — Питер. — 2003. — С. 413-417. // С. 214
- Левус Н.І. Особливості локусу контролю у старшокласників з різним рівнем навчальної успішності / Н.І. Левус, О.В.Терендій // Проблеми сучасної психології. — Київ. — 2013. — № 21. — С. 316-327
- Руда Н. Л. Тенденції прояву мотивації отримання знань та оцінок у старшокласників з різною навчальною успішністю / Н. Л. Руда // Психологія і суспільство. — 2005. — № 3. — С. 115-123